Дорогі ветерани! Шановні володимир-волинці!
Щороку 8-9 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення та День Перемоги. Разом із радістю цих днів розділяємо і гіркий полин втрати, адже надзвичайно дорогу ціну заплатив наш український народ за перемогу у запеклій війні 1939-45 років.
Мільйони життів українців обпалила вона чорним полум’ям пожеж та руїни, залишивши по собі тисячі солдатських могил, відібравши життя десятків мільйонів українських воїнів та мирних жителів. Володимир-Волинський також сплатив їй свою страшну данину. Але кожен, хто впав на бранному полі за свободу України для нас живий доти, доки жива пам’ять про нього.
Щиро дякую вам, дорогі ветерани, за те, що відстояли нашу землю тоді, 75 років тому, за те, що підняли країну із руїни, дали можливість вашим дітям та онукам, вдихнути на повні груди аромат перемоги. На жаль, на нашу мирну землю знову прийшла війна, і рідним та близьким нам людям прийшлося взяти до рук зброю, аби захистити Батьківщину від агресора. Сьогодні на їхні плечі покладена важлива місія – вдень і вночі відстоювати кожен клаптик української землі, незважаючи на всі складнощі.
Пам’ять про подвиги переможців Другої світової та вдячність нинішнім військовим, ветеранам ООС (АТО) – це те, що об’єднує в ці дні всіх нас, українців. Ми вже давно, насправді, заслужили на мир та спокій.
Тож нехай вони панують в кожному домі і в кожному серці!
Пам’ятаймо! Той, хто захищає СВОЮ землю – завжди перемагає!