З нагоди 162-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі поблизу пам’ятника поету у Володимирі відбулись заходи з ушанування видатного українця.
Міський голова Ігор Пальонка, його перший заступник Ярослав Матвійчук, представники усіх управлінь міської ради спільно з колегами з району, небайдужі містяни зібрались, щоб вкотре згадати пророчі слова Тараса Григоровича, наголосити на актуальності його поезії нині, у час, коли українці чинять опір збройній агресії російської федерації.
Звертаючись до усіх, хто зібрався цього дня вшанувати Великого Кобзаря, багаторічний голова володимирської «Просвіти» Павло Глущук сказав, що словами Пророка до нас говорив сам Господь: «Завдяки Шевченкові ми знаємо і про минуле, і про сучасне його, і про майбутнє, яке він передбачив».
У далекому 1861 році з місця поховання Кобзаря на Смоленському кладовищі у Петербурзі його тіло за допомогою шанувальників і друзів Шевченка вирушило в Україну ще 8 травня. Шлях тривав через Москву, Тулу, Київ, а вже 22 травня прах поета знайшов свій останній спочинок у Каневі, понад Дніпровими кручами.
Відтоді в цю дату усі ми згадуємо Шевченка та цитуємо його, адже щодня на сторінках Кобзаря знаходимо рядки, що перекликаються з сьогоденням, черпаємо у них силу свого духу і просто знаємо, що невдовзі прийде час, коли «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».
