Відеоролик, Я маю право!
Відеоролик 1 Відеоролик 2 Відеоролик 3 Відеоролик 4 Відеоролик 5 Відеоролик 6
Відеоролик 7
Інформуємо про нові правила декларування у 2020 році
18 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 02.10.2019 № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», яким внесено зміни в т.ч. і до Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).
У зв’язку з цим розширено поняття «близькі особи». Відтепер ними також стали: двоюрідні брати і сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка.
Також відповідно до положень статті 23 Закону «Обмеження щодо одержання подарунків» та статті 27 Закону «Обмеження спільної роботи осіб» відтепер від цих осіб можна буде отримувати подарунки, проте публічним службовцям заборонено мати таких близьких осіб у прямому підпорядкуванні.
Змінено поняття «члени сім’ї» – відтепер подружжя та неповнолітні діти вважаються членами сім’ї незалежно від спільного проживання.
З 1 січня 2020 року в декларації необхідно буде зазначати інформацію про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї.
Підлягатимуть декларуванню:
– трасти;
– криптювалюта, як нематеріальний актив;
– лише отримані доходи, нараховані не підлягатимуть декларуванню;
– банківські та інші фінансові установи, у яких відкриті рахунки або
зберігаються кошти, інше майно. Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
У декларації тепер буде зазначатися інформація не лише станом на останній день звітного періоду, але й якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні не менше півроку.
Ще однією цікавою новелою є те, що членами сім’ї для вимог фінансового контролю вважатимуться особи, які спільно проживали не менше 183 днів, а не лише станом на останній день звітного періоду. У цілях розділу VII цього Закону членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.
З першого січня 2020 року повідомлення про суттєві зміни у майновому стані потрібно подавати не лише у разі отримання доходу, придбання майна на суму понад 50 прожиткових мінімумів, але й у разі здійснення видатку на таку суму.
При цьому такі повідомлення подаватимуть лише службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.
Важливо зазначити про можливість подання виправленої декларації не більше трьох разів упродовж семи днів після подання декларації суб’єктом декларування.
Довідково: Володимир-Волинський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Небесної Сотні, 3, тел.: (03342) 3-80-11. (пн-пт з 9:00 до 18:00). volodymyr-volynskyy.volun@legalaid.lt.ua.
Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).
Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги
07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.
Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».
Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.
Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.
Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.
Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.
Довідково:
Володимир-Волинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Устилузька, 19. Тел. (03342) 3-80-11. E-mail: volodymyr-volynskyy.volyn@legalaid.lt.ua
0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).
Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: уже майже 300 тис. дзвінків
298 396 – саме стільки вхідних дзвінків прийнято операторами контактного центру системи безоплатної правової допомоги в Україні з моменту старту його роботи.[1] У минулому, 2017 році до центру телефонували 156 287 разів. Додзвонювачі, зокрема, мали можливість як отримати роз’яснення та правові консультації, так і отримати інформацію про роботу системи безоплатної правової допомоги в Україні.
Контактний центр має 2 стаціонарні офіси – у Чернівцях та Сумах. Їх роботу забезпечують 14 та 8 операторів відповідно.
Зателефонувавши до контакт-центру за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) можна отримати такі послуги:
– правові консультації;
– роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;
– інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
– поінформувати про випадки затримання осіб відповідно до кримінального процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення для призначення таким особам адвоката за рахунок держави;
– зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.
Надання правових консультацій та роз´яснень з будь-яких питань забезпечують фахівці-юристи офісу в Сумах, який працює з понеділка по п’ятницю в робочий час. З усіх інших питань інформацію цілодобово можна отримати від операторів офісу, який розташований у Чернівцях.
Нагадаємо, що контакт-центр у Сумах був відкритий зовсім нещодавно – у липні 2017 року. Прикметно, що лише за півроку його роботи оператори відповіли на 22 772 дзвінки щодо отримання правових консультацій (що становить 14,6% від усіх вхідних дзвінків).
«Є люди, які об’єктивно не можуть самостійно прийти по допомогу, але їм потрібно проконсультуватися з приводу того чи іншого питання. Ми раді, що можемо допомагати у цьому, розширюючи таким чином можливості для доступу до безоплатної правової допомоги», – коментує в.о. директора Олексій Бонюк.
Облаштування контактного центру технологічним обладнанням, створення необхідного програмного забезпечення та навчання працівників здійснено за підтримки Американської асоціації юристів «Ініціатива з верховенства права» (ABA ROLI) в рамках впровадження програми в галузі реформи кримінальної юстиції за фінансової підтримки Бюро з міжнародних питань у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків та правоохоронних питань (INL) Державного департаменту Сполучених Штатів Америки.
18 вересня 2019 року, у місті Луцьку, відбулася регіональна пресконференція «Безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості», присвячена питанням ролі системи безоплатної правової допомоги в Україні, обговоренню тенденцій її розвитку та кращого досвіду.
Під час заходу, який відбувся на базі Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки, був презентований український досвід з надання безоплатної правової допомоги соціально незахищеним категоріям громадян, обговоренні питання доступності та якості правових послуг.
Із вітальним словом до присутніх звернулася директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області Наталія Смолярчук, яка акцентувала увагу на основних етапах становлення та проактивного розвитку системи, на її соціальній спрямованості, сучасних сервісах та ключових результатах роботи.
«Гідність та права людини, довіра та партнерство, прозорість та підзвітність, незалежність, інновації та прагнення до досконалості – це ті цінності, які є орієнтиром у діяльності системи безоплатної правової допомоги, котра вдосконалюється та розвивається, пропонуючи громадянам ефективні засоби для вирішення їх повсякденних проблем у правовий спосіб», – наголосила Наталія Смолярчук.
Начальниця відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру Оксана Щесюк детально розповіла присутнім про якість надання правових послуг фахівцями системи та адвокатами, які співпрацюють із центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зосереджуючись на регіональному досвіді.
Оскільки довіра та партнерство є одними із ключових цінностей системи, то директор Ковельського місцевого центру з надання БВПД Василь Ковальчук розповів учасникам пресконференції про розвиток партнерства на рівні територіальних громад.
Присутні мали можливість переглянути відеоролики з реальними історіями клієнтів, які змогли захистити свої порушені права завдяки підтримці адвокатів та юристів системи безоплатної правової допомоги.
Своїми успішними справами поділилися й фахівці Луцького місцевого центру з надання БВПД Світлана Прус, Іваничівського та Нововолинського бюро правової допомоги Володимир-Волинського місцевого центру з надання БВПД Надія Адамович та Вікторія Скриннік. Це – позитивна практика представництва інтересів в судах внутрішньо переміщених осіб, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, шахтарів та інших осіб, що потребували захисту.
Директорка Луцького місцевого центру з надання БВПД Ольга Кудрицька детально зупинилась на основних питаннях, що були обговорені під час першої Київської міжнародної конференції, яка відбулась 10-12 вересня 2019 року.
Учасники заходу дійшли висновку, що на сьогодні система безоплатної правової допомоги стала надійним провідником та порадником для багатьох українців у їхніх життєвих ситуаціях.
Довідково:
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36, тел. (0332) 78-79-96, е-mail: office.volyn@legalaid.lt.ua.
Луцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Прогресу, 7, тел. (0332) 770717, 770719, e-mail: lutsk1.volyn@legalaid.lt.ua.
Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).
#РазомПротиБулінгу #ЯМаюПраво!
На початку навчального року органи державної влади, громадські організації, активісти, лідери думок та просто небайдужі українці об’єдналися разом, щоб максимально привернути увагу молоді до проблеми булінгу і поступово сформувати нетерпимість до цього явища.
Саме тому в рамках правопросвітницького проєкту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!» з 16 по 20 вересня проходить Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу.
БУЛІНГ – ЦЕ
дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
ВИДИ БУЛІНГУ:
– фізичний;
-психологічний;
– економічний;
– сексуальний,
– із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг).
ОЗНАКИ БУЛІНГУ:
– систематичність (повторюваність);
– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
– наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ
Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи – штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
• Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб – штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
• Якщо булінг (цькування) вчинить дитина до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
• Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.
ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ?
Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини;
– Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!
Захистіть свою дитину від цькування!
ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ?
Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;
– Обов’язково повідомте педагогів або керівництво закладу освіти про ситуацію, що склалася;
– У разі бездіяльності керівництва закладу освіти – зверніться із заявою в поліцію!
ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР?
Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;
– Поясніть дитині, що за вчинення булінгу (цькування) наступає адміністративна відповідальність;
– Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку; повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;
– Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;
– Дотримуйтесь рекомендацій комісії з розгляду випадків булінгу, якщо щодо вашої дитини
Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!
ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?
Якщо Вам необхідна правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Володимир-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Володимир-Волинський, вул. Устилузька,19, тел.(03342) 3-80-11, 3-80-16
- Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103*.
ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .
*цілодобово та безкоштовно в межах України
