4 серпня у Володимирі попрощались із полеглим Героєм 33-річним Володимиром Гаврилюком. Солдат загинув 30 липня на Донбасі від численних поранень, отриманих внаслідок мінометного обстрілу.
У храмі Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії зібралась родина, побратими, а також чимала кількість працівників володимирської швейної фабрики, де багато років працює мама Героя, де не один рік працював електриком і сам захисник.
Аби провести Володимира в останню дорогу, із фронту приїхав його молодший брат, для якого це вже друга страшна втрата на цій війні – у 2014-му році під Іловайськом поліг його батько. Обидва брати, не вагаючись, із початком повномасштабного вторгнення повернулись із закордону в Україну, щоб стати на її захист.
Настоятель храму отець Євген, звертаючись до згорьованих мами і брата, до усієї родини, колег та друзів полеглого воїна, сказав: “Грізний ворог, який багато років накопичував зброю і носив за пазухою камінь, зруйнував спокій працелюбного українського народу і сьогодні забирає найкращих дітей України. Завдяки таким мужнім дітям формується фундамент нашої держави. Дякуємо Володимиру, весільний коровай якого вже ніколи не куштуватимуть гості, що він своїм життям наближав мир і нищив зло на своєму шляху. Дякуємо за його велику справу, бо немає більшої любові за ту, коли хтось віддає життя за друзів своїх”.
А місцем останнього спочинку Героя стало його рідне село Крать, нині Оваднівської громади, де пролягають стежки його дитинства, де зростав і мужнів наш захисник.