Наче у вулику зранку до вечора у швейних майстернях та обладнаних під них кабінетах кількох навчальних закладів та підприємств (поки не називаємо конкретних назв та локацій з міркувань безпеки) нашого міста – тут зранку до вечора трудяться десятки невтомних бджілок-трудівниць, які чаклують над пошиттям розгрузок, плитоносок, аптечок та інших необхідних речей для наших захисників.
Майже з перших днів повномасштабного вторгнення рф на територію України усі викладачі та майстри кравецької спеціальності закладів освіти Володимир-Волинської громади, їхні учениці, випускниці і навіть непрофесійні швеї об’єднались у спільному прагненні наблизити перемогу тією справою, у якій вони справжні фахівці.
Зважаючи на те, що із розгортанням бойових дій та мобілізацією, більшість військової амуніції стала неабияким дефіцитом, десятки жінок сіли за швейні машинки. Як розповідають майстрині, процесу пошиття жилетів, розгрузок, плитоносок та інших функціональних речей для наших захисників передували консультації з військовослужбовцями, які вносили свої корективи у моделі, задля того, аби пошиті речі були максимально зручні та практичні.
При пошитті елементів військового спорядження спершу користувались наявними запасами матеріалів навчальних закладів, які швидко були вичерпані, тож з тканиною і фурнітурою узялись допомагати небайдужі люди, волонтери та міська влада. Таким чином з початку війни були відшиті сотні розгрузок поясних та у вигляді жилетів, а також плитоносок, підсумок, аптечок, спідньої білизни, і навіть прапорів та постільної білизни для переселенців.
Усі військові, які отримали пошиті володимирськими майстринями речі, передають вдячні привіти з передової і зазначають, що тепер ці жилети та плитоноски для них, наче справжній оберіг, адже відчувається з якою любов’ю та турботою вони виготовлені.
