Відзначила своє 90-річчя іще одна мешканка нашого міста – Мілія Олександрівна Денесюк.
Заступниця начальника управління соціальної політики Алла Кузьмич спільно з завідувачкою відділення соціальної допомоги вдома КУ «Територіальний центр Володимирської міської ради» Галиною Локтіоновою привітали жінку з такою поважною датою і вручили подяку від міського голови Ігоря Пальонки за багаторічну працю на благо громади.
Мілія Олександрівна народилась у селі Білин, у дворічному віці лишилась без мами, а тато пішов на війну, коли дівчинці виповнилось 5 років, – у 1939-му. Через складні польсько-українські відносини довелось покинути рідний Білин, маленька Мілія опинилась у Вощатині, де у сільській раді чекала на якусь підтримку.
Місцевий голова підшукав їй сім’ю для проживання. У сім’ї Мацьох дівчинка прожила всю війну, де й прикипіла душею до своєї нової родини, та так, що коли тато повернувся з війни і хотів її забрати у Білин, вона умовила його залишитись у Вощатині. Тож Олександр згодом навіть одружився із дочкою господарів, у них народився син Саша, брат Мілії.
Ставши дорослою, дівчина вийшла заміж у село Селиськи, де працювала в колгоспі і в місцевому магазині. У них з чоловіком Олександром народились син та дочка. У 1997 році переїхала у Володимир, пішла працювати в охорону на птахофабрику, багато років віддала цій роботі.
І чоловік, і син, на жаль, вже померли, тож до Мілії Олександрівни постійно навідується дочка Галина. Є у ювілярки також четверо внуків та шість правнуків. Розповідає Галина Олександрівна, що у мами досить світла голова, вона любить читати, розповідати історії зі свого життя, згадувати дитинство, дивитися телевізор, попутно ще й в’яже жилетки, шкарпетки, шарфи. Підводять жінку лише ноги, тому доводиться помаленьку пересуватись на милицях. «А так би мама ще й на городі працювала», – каже дочка.