Днями, на позачерговому засіданні, парламентарі прийняли Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (законопроєкт №4535). «За» проголосували 239 народних депутати України.
Його першочергова мета – удосконалення правового регулювання інституту старост задля подальшого його розвитку. Але в Асоціації міст України зазначають, що аналіз прийнятого після доопрацювання тексту дає великі підстави сумніватися, що законопроєкт повністю досягне своєї мети, а саме, надасть поштовх для розвитку інституту старост. Окрім того, «під вивіскою» законопроєкту №4535 ухвалили норми, які зовсім не пов’язані з місцевим самоврядування, а саме – зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України». В АМУ наголошують, що так центральна влада знехтувала місцевим самоврядуванням, заполітизувавши технічний законопроєкт.
В АМУ наголошують, що інститут старост нерозривно пов’язаний із системою місцевого самоврядування, організацією діяльності сільського, селищного, міського голови та відповідної місцевої ради, інтересами членів громади і врешті-решт має ґрунтуватися на положеннях Європейської Хартії місцевого самоврядування.
Асоціація міст України відзначає певні позитивні положення законопроєкту, зокрема, щодо яких АМУ надавала зауваження і які підтримав парламентський Комітет та врахували у законопроєкті. Так, АМУ вважає, що рішення про непідтримку ускладнення процедури припинення повноважень старости та запровадження імперативної норми про перезатвердження старост, які вже обіймають ці посади, виважене та правильне. Варто зазначити, що законодавець поступово перетворив статус посади старости з представника безпосередньо населеного пункту на представника ОМС на відповідній території. Посада старости стане більш адміністративною та професійною, адже наділення їх новими та додатковими функціями вимагає зміни підбору кандидатур, які мають бути більш професійними, ніж представницькими. Також позитив у тому, що прибирається сам конфлікт представництва, оскільки старости вже не конкуруватимуть щодо представницьких функцій із депутатами місцевих рад та сільськими, селищними, міськими головами.
Водночас, АМУ наголошує, що законопроєкт містить низку неоднозначних та негативних норм. Так, неоднозначна норма – процедура затвердження кандидатур на посади старост, яка є занадто складною в частині проведення консультацій із членами територіальної громади (чи її частини). АМУ вважає, що на практиці буде досить важко реалізувати положення про громадські обговорення та визначити відсоток громадян, які підтримали запропоновану кандидатуру. Також це є спотвореною формою прямих виборів і не вписується у загальну тенденцію трансформації посади старости та перетворення її на більш професійну.
Негативним нововведенням АМУ вважає імперативне зобов’язання для місцевого самоврядування протягом трьох місяців утворити старостинські округи. Така норма не відповідає ані конституційним принципам місцевого самоврядування, ані тим, що закладені в Європейській хартії місцевого самоврядування. Фактично це узурпація державою власних повноважень місцевого самоврядування без права територіальній громаді самій визначитися: чи потрібні громаді старостинські округи, чи можливий інший підхід до забезпечення представництва громадян в ОМС та управління своєю територією.
Занепокоєність АМУ та місцевого самоврядування викликають ухвалені норми законопроєкту, які зовсім не пов’язані з місцевим самоврядування, а саме – зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України», які ухвалені «під вивіскою» законопроекту №4535 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост». Ці зміни передбачають, що тепер суддею Конституційного Суду може стати особа, яка є політичним діячем, обрана на виборну посаду чи має будь-який представницький мандат або ж бере участь у фінансуванні політичної партії. Ухваленням таких змін центральна влада знехтувала місцевим самоврядуванням, заполітизувавши технічний законопроєкт і таким чином висловила своє негативне ставлення до реформи місцевого самоврядування. Ця ситуація ще більше підриває довіру місцевого самоврядування до центральної влади, оскільки аналогічними методами центральна влада здатна перетворити місцеве самоврядування на фікцію, зокрема, і через запровадження інституту нагляду (префектів) за місцевим самоврядуванням.
Волинське регіональне відділення Асоціації міст України