30 червня відбулось засідання комісії конкурсу на кращу проектну пропозицію на встановлення монументу воїнам, які загинули від військової агресії Росії. У ході засідання розглянули чотири подані заявки та жодна з них не вдовольнила членів журі.
До складу комісії, яку очолив перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук, увійшли депутати міської ради Микола Юнак і Андрій Гнатюк, архітектор міста Тарас Киба, очільниця ГО «Крила матері» Діана Шевчук, начальник управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів Андрій Трофимук, а також запрошені з Луцька експерти – обласний архітектор Микола Томчук та голова Волинської організації Національної спілки художників України Володимир Марчук. Також на засіданні були присутні представники Спілки воїнів АТО/ООС, учасники бойових дій і ветерани АТО.
На конкурс було подано чотири проектні заявки, – повідомив Андрій Трофимук. Також він озвучив вимоги до конкурсних заявок, які мали враховувати місце розташування, схему благоустрою, конструктивні особливості із зазначенням матеріалів, з яких має бути виготовлено монумент, та його естетичний вигляд. Попередньо місцем розташування визначили ділянку біля площі Героїв, де зараз знаходиться пам’ятна стела загиблим в АТО землякам.
В ході розгляду заявок конкурсна комісія виявила невідповідність вимогам конкурсу у двох проектах – зокрема, у проекті автора, який назвав себе Остапом, не було подано усіх документів, а в іншому проекті невідомого автора не було належної візуалізації та розписаної концепції майбутнього пам’ятника.
На засіданні був присутній і автор одного з проектів – місцевий художник Сергій Нечипорук, який презентував макет майбутнього пам’ятника, котрий, на його думку, має бути складовою цілого ансамблю пам’ятних знаків. Автор зауважив, що його проект передбачає нову концепцію площі Героїв. Вона передбачає демонтаж Обеліску Слави та встановлення на його місці пам’ятника королю Данилу Галицькому, який знаходиться у сквері навпроти автостанції, з доповненням його величною брамою. А пам’ятні знаки воїнам, які загинули під час теперішньої та колишніх воєн, починаючи з княжих часів, мають знаходитись по обидва боки Данила Галицького.
Сам пам’ятник загиблим в АТО за проектом Нечипорука – це поєднання двох динамічних форм, які слугують фоном для інших елементів композиції – карти України, птахів, які піднімаються в небо, фігури воїна-захисника, Тризуба.
Проект Сергія Нечипорука включає також відновлення пішохідної вулиці Фарної, дзвіниці костелу Іоакима та Анни, а також облаштування фонтану. Зауваження щодо даного проекту зробив обласний архітектор Микола Томчук, який зазначив,що це не зовсім той проект на який оголошено конкурс, адже він більше підходить під загальну концепцію площі. Окрім цього, у такому вигляді ніби втрачається, стає непомітним власне сам монумент воїнам АТО. Також члени комісії говорили про те, що якщо братися за справу комплексно, то це завдання не одного року, а пам’ятник захисникам, полеглим у війні, яка триває, годилося б встановити вже.
Четвертий проект, який належить авторству луцького архітектора Андроша Бідзілі, представив Андрій Трофимук. У проекті зображено монумент висотою 5,5 метра, який складається з трьох елементів: фігури Архангела Михаїла, «небесного командира Українського війська», п’єдесталу у формі восьмикутної зірки, що символізує народження нової української держави, та Тризуба. Також на монументі мають бути викарбувані золотими літерами імена героїв, які загинули від агресії РФ.
Під час обговорення ветеран АТО Віктор Вільчинський зауважив, що у даному проекті монументу надто багато християнських символів, адже серед полеглих є бійці різних віросповідань. Загалом, більшість присутніх зійшлись на думці, що жоден із представлених проектів не відповідає їхньому баченню майбутнього пам’ятника. Зокрема, на думку Діани Шевчук, пам’ятник обов’язково має бути у вигляді молодого хлопця, сучасного воїна.
Міркували під час засідання і щодо місця встановлення пам’ятника – окрім площі Героїв розглядали і інші варіанти, зокрема територію поблизу собору Різдва Христового, а також скверик, що навпроти дитячої музичної школи.
Загалом, зійшлись на думці, що потрібно провести повторний конкурс, в якому більш детально пропишуть умови, серед яких буде зазначене точне місце встановлення та концепція пам’ятника або ж цілого меморіального комплексу. Усі ці моменти попередньо іще раз детально обговорять на спільній зустрічі ветеранів АТО із членами родин загиблих, яку буде організовано найближчим часом.
Також, на думку Ярослава Матвійчука, до конкурсу варто залучити справжніх фахівців своєї справи, збільшивши для їхнього заохочення, призовий фонд. Прозвучали пропозиції врахувати місце встановлення пам’ятника під час розробки нової концепції площі, на яку також буде оголошено конкурс. Тут свою думку висловив Микола Томчук, який вважає, що головна площа Володимира-Волинського має бути не адміністративною і не меморіальною, а історичною, відповідаючи статусу найстарішого міста Волині. А для цього потрібно детально дослідити підземелля, що знаходяться під площею.
Підсумовуючи, Ярослав Матвійчук зауважив, що встановлення пам’ятника загиблим воїнам не можна відкладати у довгу шухляду, а відтак цього року потрібно визначитись із проектом, аби наступного його врешті реалізувати.