30 липня у культурно-мистецькому центрі відбувся круглий стіл за участю науковців у галузі історії під назвою «Повернення місту історичної назви «Ім’я йому Володимир». Захід, присвячений святкуванню Дня міста, організувала Володимир-Волинська міська рада, відділ культури і туризму міськвиконкому, адміністрація ДІКЗ «Стародавній Володимир» та історичний музей ім. О. Дверницького.
У засіданні круглого столу, яке модерував начальник відділу культури і туризму Роман Віслобоков, узяли участь як місцеві історики, так і запрошені гості. Зокрема, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, наш земляк Віталій Скальський, професор кафедри історії України та етнокомунікації Національного університету «Львівська політехніка» Святослав Терський, доцент кафедри всесвітньої історії та філософії ВНУ ім. Л. Українки Оксана Карліна, викладач Володимир-Волинського агротехнічного коледжу Анатолій Пісоцький, заступник генерального директора Національного історика-етнографічного заповідника «Переяслав» Олександр Колибенко та заступник начальника управління ЦНАПу Юлія Крижановська.
З вітальним словом до гостей та учасників засідання звернувся міський голова Ігор Пальонка, котрий зазначив, що даний захід відбувається на вимогу рішення міської ради про початок процедури перейменування Володимира-Волинського. Однією із складових процедури є громадське обговорення, опитування жителів міста та донесення до них інформації про повернення історичної назви місту через ЗМІ та круглі столи із фахівцями, що дотичні до цього процесу.
«Коли перед виборами зустрічався із багатьма мешканцями нашого міста, досить часто доводилось чути питання щодо повернення нашому місту його історичної назви. Саме тому вніс цей пункт у свою передвиборчу програму. Зараз, коли нарешті розпочато процес перейменування, серед громадськості виникає багато дискусій. Проте впевнений, що ми таки зможемо переконати ту частину населення, яка поки що виступає проти, у тому, що Володимиру-Волинському потрібно повернути його історичну назву Володимир, відстоявши тим самим його автентичність та славу найдревнішого княжого міста нашої держави» – зазначив міський голова і принагідно висловив сподівання, що подібні заходи допоможуть містянам визначитись із своїм рішенням щодо назви міста.
Радянському маркуванню історичного простору у Володимирі-Волинському був присвячений виступ кандидата історичних наук Віталія Скальського, котрий висловив чимало слушних зауважень, зокрема щодо того, що війни виграють не воєноначальники, а вчителі історії, адже якщо якась держава хоче заволодіти певною територією, то завжди знайдеться необхідна кількість істориків, котрі обґрунтують їхнє історичне право на цю територію.
Науковець зауважив, що у Володимирі-Волинському і досі залишилось чимало так званих маркерів радянських часів – це і обеліск на площі Героїв, і меморіальний комплекс на місці концентраційного табору, і танк на вулиці Устилузькій, котрі показують, що ми захоплюємось тими часами. Окрім цього, в історії багатьох місцевих установ зазначено, що їх було засновано у 1939-40-х роках, хоча насправді їхня історія більш давня, адже до приходу радянської влади у нас вже були і школи, і підприємства.
Щодо назви міста Віталій Скальський розповів, що з приходом радянської влади у 1939 році спершу була плутанина у документах, адже вживали польську назву Włodzimierz одночасно латинню і кирилицею, після чого місто почали називати Володимир-Волинськ, адже саме таку назву місто мало за часів Російської імперії. І лише у 1944 році Верховна рада УРСР під час уточнення назв ряду міст ухвалила сучасну назву Володимир-Волинський. Отож, цю назву можна назвати радянською або російськоімперською, підсумував історик та зауважив, що назва міста – це питання не його історії, а його майбутнього, тому містяни самі мають обрати, що їм більше до вподоби.
Доктор історичних наук Святослав Терський свій виступ присвятив темі пошануванню давніх традицій у Володимирі у XVII-XIX століттях. Науковець зазначив, що володимирчани можуть пишатись своїм рідним містом, котре отримало свою історичну назву в часи формування української державності.
«Князь Володимир назвав це місто своїм ім’ям невипадково, адже очевидно, що тут і до того був важливий центр західного Побужжя. Сьогодні ж ця назва підкреслює його давність, тому прикро, коли Володимир-Волинський скорочують до «Вол.-Волинський», нівелюючи тим самим його ключову частину. Звичайно, вибір назви міста залишається за містянами, проте якщо вони повернуть назву Володимир, то тим самим підкреслять його історичну значущість», – зазначив Святослав Терський.
Доцент з Луцька Оксана Карліна представила повідомлення про формування адміністративного поділу Волинської губернії , а місцевий історик Анатолій Пісоцький занурився у більш давню історію міста, котре, ймовірно, до Володимира могло називатись Ладомиром. Що ж до назви Володимир, то її місто носило упродовж багатьох століть і це підтверджено офіційними документами. Навіть на мапах Російської імперії початку XIX століття наше місто позначене як Володимир. На думку Анатолія Пісоцького, за приставкою «Волинський», яку нам нав’язала Росія, тягнеться цілий шлейф «русского міра», тому в час, коли у країні триває війна, потрібно думати і про більш вищі ідеологічні матерії.
Для того, щоб узяти участь у круглому столі, до Володимира-Волинського завітала делегація із Переяслава, де нещодавно переймали досвід депутати та працівники Володимир-Волинського міськвиконкому. До складу делегації увійшли в.о. ректора Університету Григорія Сковороди Віталій Коцур та професор Олександр Колибенко. Останній у своєму виступі зазначив, що у їхньому місті, котре іще два роки тому мало назву Переяслав-Хмельницький, процес перейменування, а точніше, повернення історичної назви, відбувався за схожим сценарієм та зі схожими пересторогами з боку містян. Проте все вдалось після того, як у процес максимально були залучені історики, котрі переконували громадськість науковими аргументами через виступи на коференціях та публікаціях у медіа, а також учнівську та студентську молодь, котра, зазвичай, завжди виступає за прогресивні зміни.
Виступ заступниці начальника управління ЦНАПу Юлії Крижановської був присвячений юридичним аспектам перейменування міста, що чи не найбільше цікавить пересічних мешканців, адже їх турбує чи не втратять чинність документи, чи не буде необхідно в обов’язковому порядку змінювати «прописку», а також як діяти підприємцям та головне, чи тягне це за собою відновлення історичної назви міста додаткові фінансові витрати.
Юлія Крижановська зазначила, що жодних документів мешканцям змінювати не має потреби, незначні фінансові витрати можуть понести фізичні особи-підприємці та юридичні особи за внесення змін до установчих документів та відомостей про фізичну-особу підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб та заміну печаток і вивісок.
Після виступів учасників круглого столу відбулось обговорення даної теми. Присутні погодились, що процес перейменування потрібно продовжувати, адже це важливо з багатьох аспектів, а тому подібних заходів із залученням громадськості має проводитись якомога більше.