Максим Пряткін, будучи курсантом-чотирикурсником Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, не підозрював, як різко зміниться його життя в березні 2022 року.
З початком повномасштабної війни, після значних руйнувань рідного міста, молодий харків’янин став на захист України. Пройшов з боями Харківський, Миколаївський, Ізюмський напрямки… Після тяжкого поранення 13 травня цього року Максима звільнили зі служби, він переїхав із рідного Харкова на Волинь, до Володимира. Отримав статус внутрішньо переміщеної особи та зареєструвався у Володимир-Волинській філії Волинського обласного центру зайнятості.
Життєлюбність, активність та рішучість Максима не дозволили йому сидіти вдома, тож молодий чоловік почав наполегливо шукати роботу. Відтак, упродовж майже чотирьох місяців, Максим Пряткін брав участь в інформаційних семінарах, тренінгах, враховував усі поради фахівців служби, адже, попри все, хотів знайти роботу. До того ж, під час однієї із зустрічей із кар’єрним радником повідомив, що хоче ділитися своїм досвідом і отриманими знаннями з дітками.
Це стало відправною точкою у пошуку роботи. І результат не забарився. Вже 4 вересня консультант роботодавця Володимир-Волинської філії Волинського ОЦЗ зареєстрував вакансію вчителя закладу загальної середньої освіти з предмета «Захист України» у Міжшкільний ресурсний центр. Основною вимогою до претендента була служба у Збройних силах України. Без вагань, Максим погодився взяти участь у співбесіді, з легкістю пройшов її і вже за кілька днів був офіційно працевлаштований.
«Я задоволений тим, що веду активний спосіб життя, маю гарну роботу і можливість передавати свій досвід молоді. Сподіваюся, їхня юність буде проходити вже у мирній Україні!» – говорить учитель.