26-го липня, у День Володимира-Волинського, на площі Героїв презентували арт-галерею під відкритим небом “Відомі та улюблені”. Мешканці можуть оглянути портрети та дізнатись біографію 10-ти легендарних постатей, життя яких було тісно пов’язане з княжим містом.
Представлена арт-галерея – творіння художниці Тетяни Токаревої-Асмолкової та дизайнера Ольги Гудим. Легкість ліній і колірних рішень залучає глядача до надзвичайно захоплюючої гри графіки та живопису.
“Ми зобразили 10 постатей, які мають велике значення для нашого міста, його утворення і розвитку. Взяли 5 постатей із періоду Середньовіччя і Барокко і 5 постатей, умовно кажучи, сучасників, бо це кінець 19 – початок 20 століття.
Я малюю оригінал, потім оцифровуємо його і переносимо на банер, використовуючи матеріали, стійкі до погодгніх умов. Банери можуть змінювати локацію, їх можна перенести.
Маємо на меті щоразу на свята змінювати експозиції з різними тематиками. Кожен портрет стилізовано показує образ постаті і епохи, в якій вона жила”, – зазначає пані Тетяна.
На портретах зображені такі легендарні постаті Володимира-Волинського:
- Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 15 липня 1015) — великий князь київський (979—1015). Хреститель Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988). Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Прізвиська — Великий, Святий, Хреститель, Красне-Сонечко тощо.
- Мстисла́в Ізясла́вич (1125 — 13 / 19 серпня 1170) — великий князь київський, князь переяславський, пересопницький, волинський. Представник династії Рюриковичів. Син великого князя київського Ізяслава Мстиславича і його дружини, здогадно германської принцеси. Дід короля Русі Данила.
- Дани́ло Рома́нович – король Русі (1253—1264), правитель Галицько-Волинського князівства. Князь галицький, володимирський. Останній самостійний великий князь київський. Представник роду Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син володимирського князя Романа Мстиславича.
- Васи́лько Рома́нович (1203—1269) — князь белзький, берестейський, перемильський, пересопницький, луцький і володимирський, молодший син галицько-волинського князя Романа Мстиславича від його другої дружини Анни-Єфросинії, брат і найближчий соратник Данила Галицького. У листі Папи Римського до Данила Романовича від 26 серпня 1247 року названий «королем Володимира».
- Андрій Войнаровський (близько 1680 — 1740) — осавул Війська Запорозького протягом 1701–1716 років. Небіж та спадкоємець гетьмана Івана Мазепи по материнській лінії. Один з представників польсько-українського шляхетського роду Войнаровських. 1710–1711 — разом із Пилипом Орликом заохочував уряди Османської імперії, Кримського ханства та ряду європейських країн до війни з Московським царством, намагався утворити антимосковську коаліцію європейських держав.
- Олександр Цинкаловський (1898-1983) – уродженець м. Володимир – Волинського, історик-архівіст, археолог. Автор понад 300 наукових праць. Фундаментальні дослідження вченого – історико-краєзнавчий нарис « Княжий город Володимир» та 2-х томний історико–географічний словник « Стара Волинь і Волинське Полісся». Цинкаловський був різностороннім фахівцем – етнограф,дослідник сакральної архітектури,топоніміки, археології Волині з найдавніших часів до 1240 р. літературознавець, педагог, співробітник Варшавського археологічного музею. Похований у Варшаві
- Омелян Дверницький (1834-1906) – дворянин, мировий суддя,краєзнавенць. Випускник Київського університету імені Святого Володимира. У 1887р. утворив православне Братство Святого Володимира та Давньосховище при ньому – одну з найдавніших збірок старожитностей на Волині, де зберігалося понад 100 рукописів та 500 стародруків. Був ініціатором відбудови Успенського собору. Автор краєзнавчих праць про пам’ятки архітектури Володимира –Волинського. Перший почесний громадянин Володимра–Волинського. Похований біля північної стіни Успенського собору.
- Арсе́н Річи́нський (12 (25) червня 1892, Тетильківці, Кременецький повіт, Волинська губернія — 13 квітня 1956, Джусали, Кизилординська область, Казахська РСР) — волинський український громадський, політичний і церковний діяч, композитор, фотограф, краєзнавець, основоположник української етнології релігії, святий сповідник, лікар.
- Микола Рокицький (6 квітня 1901, Заріччя — 11 лютого 1944) — маляр-монументаліст. Народився 6 квітня 1901 року в селі Заріччі (тепер Володимир-Волинського району Волинської області). В 1927 році закінчив Київський Художній Інститут (учень М. Бойчука); член АРМУ, орієнтувався на західно-європейські мистецькі течії, головним чином постімпресіонізм; виставлявся з 1927 року.
- Агата́нгел Кри́мський (літературний псевдонім А. Хванько; 3 [15] січня 1871, Володимир-Волинський — 25 січня 1942, Кустанай, нині Костанай) — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України (1918). Науковець мав кримськотатарське коріння. Жертва сталінського терору.