В межах навчання в університеті третього віку, який діє при територіальному центрі соціального обслуговування, для студентів факультету ”Історичне краєзнавство” наукова співробітниця ДІКЗ “Стародавній Володимир” Орися Вознюк провела цікаву і пізнавальну екскурсію на Лодомирське кладовище.
Нещодавно викладачка університету третього віку та екскурсовод Орися Вознюк разом з журналісткою газети “Слово правди” Віталіною Макарик досліджувала давні поховання Лодомирського кладовища, де на православній та католицькій частинах спочиває чимало знаних у різні часи місцевих мешканців. З навчальних лекцій слухачі університету уже багато дізнались про відомих для нашого міста людей, а також ким вони були, який вклад зробили для округи та рідного краю. Під час екскурсії могили багатьох з них студенти мали нагоду відвідати.
Зокрема побували на могилах вояків УНР, а також могилі ”Борцям за волю України”, де спочивають вічним сном убиті воїни української армії у 1918-1919 роках, та вбиті енкаведистами у тюрмі 22 червня 1941 року громадяни міста і району. Недалеко від цих поховань по дослідженнях віднайшли могилу дворянки Софії Мандрик, чий портрет намалював відомий художник Врубель. Картина нині зберігається у художньому музеї Києва.
Поряд знаходиться родинне поховання Озерових – Тетяна Озерова очолювала у 30 роках володимирський ”Союз Українок”, була разом з братом Петром і Василем активною учасницею ”Просвіти”. Ця родина у свій час була знана у місті своєю національною ідентичністю, грамотністю й інтелектом.
Відвідали могилу начальника пошти Христофора де Корбена, француза за походженням, який проживав у місті в кінці 19 ст. і мав землі на теренах Пузовської округи (с. Вєров). На цій східній алеї знаходиться і поховання священника Євгенія Герштанського.
Пошанували під час екскурсії і пам’ять і воїнів- бородинців, (пам’ятник стоїть без рук), воїнів полеглих і в 1939 році, і в 1941-1945 роках. Побували на родинному похованні знаменитих міщан-купців Шуровських, могилі ковбасника 20-30 років Шенгеловича, власника млинів на вул. Ковельській, Вінцента Савицького. Побачили, де розташоване поховання жертв убивства, яке сталось 18 вересня 1939 року, Галі і Славці Жулковських, які разом із ще двома чоловіками загинули від скинутої бомби на вулиці Луцькій.
Величний монумент повстанцям Кості Березовському і Кості Гаху добре проглядається на видноколі. Багато на Лодомирському кладовищі польських поховань знатних і ксьондзів і городян. Частково збереглась могила польських повстанців 1830-х років. Відреставровані, і поруйновані каплиці, склепи родинні і тисячі могил, серед них багато не розпізнаних, адже час, на жаль, їх не пошкодував. Проте історики та краєзнавці працюють над цими питаннями.
Усі учасники екскурсії щиро дякують науковому співробітнику ДІКЗ ”Стародавній Володимир” Орисі Вознюк за змістовну розповідь.
Антоніна Солодуха, студентка університету третього віку.
