26 квітня 1986 року о 1:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Кількість перших жертв безпосередньо аварії на ЧАЕС – 31 людина. Один чоловік загинув від вибуху, ще один – помер наступного дня від отриманих травм. Інші – це працівники ЧАЕС і пожежники, які загинули від високих доз опромінення.
За різними даними, від 600 до 800 тисяч осіб зі всього СРСР брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС. Після аварії на атомній станції було прийнято рішення про евакуацію людей із зони радіоактивного зараження. Для мешканців Прип’яті тимчасова евакуація стала шляхом у неповернення. Навряд чи хто з них, поспіхом залишаючи своє житло, усвідомлював, що покидає рідний край назавжди. 27 квітня життя в місті зупинилося…
Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 мільйона осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 мільйонів гектарів земель.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.
Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення про трагедію.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора.
Сумні наслідки катастрофи, яка трапилася 34 роки тому, вражають і тепер.
90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.
200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.
Точну кількість жертв аварії досі не названо. За даними Greenpeace, загальна кількість загиблих від Чорнобильської катастрофи може скласти 90 тис. осіб.
Весна 1986 року стала для України національною трагедією. Аварія на Чорнобильській АЕС навіки викарбувала в пам’яті мужність і героїзм тисяч людей, що першими стали грудьми проти стихії, яку спричинив вибух четвертого реактора. Безмежна шана і доземний уклін тим, що пройшли ці випробування. Світла пам’ять усім, хто поклав свої життя у боротьбі із невидимим ворогом – радіацією.