Аграріям

Мишоподібні гризуни займають значне місце серед всього розмаїття шкідників. Заселяючи із року в рік великі площі сільськогосподарських угідь, багаторічних трав, плодових насаджень, наносять значну шкоду аграрному виробництву. Вони небезпечні в епідеміологічному відношенні, як переносники  небезпечних інфекційних захворювань для людей та свійських тварин.

Серед гризунів, які зустрічаються в умовах нашої області найбільш поширеними є: миші, полівки, польові миші, хом’яки, пацюки тощо. Всі вони щороку масово розмножуються й через високу міграційну здатність постійно завдають шкоди усім культурам протягом року.

Для різних видів мишоподібних гризунів характерна пристосованість до певного виду корму. Скажімо, польова, курганчикова миші за типом харчування — насіннєїди, основну енергію вони отримують від поїдання зерна. У випадку відсутності кормової бази, тваринки не тільки перестають розмножуватися, а й протягом кількох днів гинуть.

У зимові місяці мишоподібні гризуни, які живуть на посівах сільськогосподарських культур, не тільки виживають і зберігаються до настання весняного тепла, а й успішно розмножуються. Сприятливі місця для зимівлі полівок — посіви озимої пшениці, особливо по чорному пару, які встигли восени пройти фазу кущіння, посіви озимого ріпаку та багаторічних трав із великим травостоєм. В таких місцях навіть при промерзанні ґрунту й наявності снігового покриву полівки не відчувають нестачі корму і не витрачають енергію на його добування, адже біля нори є великий запас зеленої маси.

Для визначення потреби в проведенні захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля та обліковувати шкідників. Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів, забезпечать збереження посівів та урожай озимих зернових культур. 

Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні.

Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах, узбіччях доріг і ін.), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень, насамперед, необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів і дотримуватись належного санітарного стану.

У разі появи гризунів необхідно вдатись до винищувальних заходів. При економічному порозі шкідливості (ЕПШ) мишоподібних гризунів на зернових та ріпаку – 3,0 на багаторічних травах – 5,0 жилих колоній на гектар слід застосовувати родентициди дозволені для використання в Україні. Враховуючи те, що осінь є відповідальним періодом, під час якого закладаються передумови для майбутнього врожаю озимих культур, важливим є комплексний захист культур з метою обмеження шкідливості гризунів.

Наголошуємо, що використання препаратів на основі фосфіду цинку в Україні заборонено. Виробництво, зберігання та продаж цієї речовини заборонено, оскільки вона становить серйозну небезпеку для навколишнього середовища, тварин (зокрема рідкісних видів) і навіть людей. 

Рекомендується застосовувати біологічні препарати від мишей, оскільки вони є екологічно безпечнішою альтернативою хімічним родентицидам, не накопичуються в ґрунті та не шкодять свійським тваринам і птиці. Їх можна використовувати на сільськогосподарських угіддях, у садах, на складах та прибудинкових територіях. 

Нагадуємо, що при роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

Мишоподібні гризуни займають значне місце серед всього розмаїття шкідників. Заселяючи із року в рік великі площі сільськогосподарських угідь, багаторічних трав, плодових насаджень, наносять значну шкоду аграрному виробництву. Вони небезпечні в епідеміологічному відношенні, як переносники  небезпечних інфекційних захворювань для людей та свійських тварин.

Серед гризунів, які зустрічаються в умовах нашої області найбільш поширеними є: миші, полівки, польові миші, хом’яки, пацюки тощо. Всі вони щороку масово розмножуються й через високу міграційну здатність постійно завдають шкоди усім культурам протягом року.

Для різних видів мишоподібних гризунів характерна пристосованість до певного виду корму. Скажімо, польова, курганчикова миші за типом харчування — насіннєїди, основну енергію вони отримують від поїдання зерна. У випадку відсутності кормової бази, тваринки не тільки перестають розмножуватися, а й протягом кількох днів гинуть.

У зимові місяці мишоподібні гризуни, які живуть на посівах сільськогосподарських культур, не тільки виживають і зберігаються до настання весняного тепла, а й успішно розмножуються. Сприятливі місця для зимівлі полівок — посіви озимої пшениці, особливо по чорному пару, які встигли восени пройти фазу кущіння, посіви озимого ріпаку та багаторічних трав із великим травостоєм. В таких місцях навіть при промерзанні ґрунту й наявності снігового покриву полівки не відчувають нестачі корму і не витрачають енергію на його добування, адже біля нори є великий запас зеленої маси.

Для визначення потреби в проведенні захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля та обліковувати шкідників. Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів, забезпечать збереження посівів та урожай озимих зернових культур. 

Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні.

Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах, узбіччях доріг і ін.), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Для захисту складських приміщень, зерносховищ, господарських будівель та приміщень, насамперед, необхідно забезпечити непроникливість у них гризунів і дотримуватись належного санітарного стану.

У разі появи гризунів необхідно вдатись до винищувальних заходів. При економічному порозі шкідливості (ЕПШ) мишоподібних гризунів на зернових та ріпаку – 3,0 на багаторічних травах – 5,0 жилих колоній на гектар слід застосовувати родентициди дозволені для використання в Україні. Враховуючи те, що осінь є відповідальним періодом, під час якого закладаються передумови для майбутнього врожаю озимих культур, важливим є комплексний захист культур з метою обмеження шкідливості гризунів.

Наголошуємо, що використання препаратів на основі фосфіду цинку в Україні заборонено. Виробництво, зберігання та продаж цієї речовини заборонено, оскільки вона становить серйозну небезпеку для навколишнього середовища, тварин (зокрема рідкісних видів) і навіть людей. 

Рекомендується застосовувати біологічні препарати від мишей, оскільки вони є екологічно безпечнішою альтернативою хімічним родентицидам, не накопичуються в ґрунті та не шкодять свійським тваринам і птиці. Їх можна використовувати на сільськогосподарських угіддях, у садах, на складах та прибудинкових територіях. 

Нагадуємо, що при роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

Комахи з родини саранових з давніх часів становлять значну загрозу для сільського господарства через свою здатність до різких змін чисельності. Тому, у зв’язку із спалахом масової чисельності й шкідливості саранових, яка спостерігалась цього року на Півдні України, закликаємо аграріїв ще восени підготуватися до весняного відродження шкідника. Поєднання ранньої весни з короткочасними паводками, спекотного літа та тривалої теплої осені є головним чинником, що сприяє масовому розмноженню цих комах.

Не зважаючи на те, що на території Волинської області поширення цього шкідника не було зафіксовано, необхідно провести комплекс профілактичних заходів із попередження його поширення. Оскільки за останні роки спостерігаємо глобальне потепління, в умовах посушливої погоди ареал поширення шкідника може збільшитися. Враховуючи, що більшість саранових живе і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок, найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі, залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо), чим знищується до 80% шкідників. Важливу роль відіграє використання науково обгрунтованих сівозмін, своєчасне проведення агротехнічних та комплексу інших заходів, направлених на покращення стану пасовищ.

Всі саранові, що поширені в Україні, мають одну генерацію на рік. У більшості видів зимує яйце. Для саранових характерне сперматофорне запліднення. Значна кількість видів відкладає яйця у поверхневий прошарок ґрунту, викопуючи в ньому яйцекладом нірку. Розвиток зародка у яйці починається відразу ж після його відкладання, але припиняється ще до настання холодів і поновлюється навесні після перезимівлі. Навесні яйця продовжують розвиватися, після прогрівання ґрунту з них виплоджуються червоподібні личинки. Личинка розвивається до 40 днів і проходить 5 віків. У фазі личинок комахи малорухливі та легко піддаються локалізації. Пересування личинок та дорослих особин зазвичай обмежене й передбачуване, що дає змогу своєчасно реагувати. Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку.

Спекотна та суха погода може спричинити утворення осередків високої чисельності комах шкідника на пасовищах, луках, неорних землях та лісосмугах, а також у суміжних посівах соняшнику, кукурудзи, овочевих та інших сільськогосподарських культур. З метою попередження можливих втрат сільськогосподарських культур важливо своєчасно виявляти місця концентрації комах та вживати відповідних заходів. У виявлених місцях необхідно забезпечити постійний нагляд за розвитком сарани й за потреби локалізувати осередки поширення.

Стратегія і тактика обмеження розповсюдження шкідливості саранових повинна будуватись на основі ефективних агротехнічних, організаційно-господарських і винищувальних заходів.

Комахи з родини саранових з давніх часів становлять значну загрозу для сільського господарства через свою здатність до різких змін чисельності. Тому, у зв’язку із спалахом масової чисельності й шкідливості саранових, яка спостерігалась цього року на Півдні України, закликаємо аграріїв ще восени підготуватися до весняного відродження шкідника. Поєднання ранньої весни з короткочасними паводками, спекотного літа та тривалої теплої осені є головним чинником, що сприяє масовому розмноженню цих комах.

Не зважаючи на те, що на території Волинської області поширення цього шкідника не було зафіксовано, необхідно провести комплекс профілактичних заходів із попередження його поширення. Оскільки за останні роки спостерігаємо глобальне потепління, в умовах посушливої погоди ареал поширення шкідника може збільшитися. Враховуючи, що більшість саранових живе і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок, найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі, залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо), чим знищується до 80% шкідників. Важливу роль відіграє використання науково обгрунтованих сівозмін, своєчасне проведення агротехнічних та комплексу інших заходів, направлених на покращення стану пасовищ.

Всі саранові, що поширені в Україні, мають одну генерацію на рік. У більшості видів зимує яйце. Для саранових характерне сперматофорне запліднення. Значна кількість видів відкладає яйця у поверхневий прошарок ґрунту, викопуючи в ньому яйцекладом нірку. Розвиток зародка у яйці починається відразу ж після його відкладання, але припиняється ще до настання холодів і поновлюється навесні після перезимівлі. Навесні яйця продовжують розвиватися, після прогрівання ґрунту з них виплоджуються червоподібні личинки. Личинка розвивається до 40 днів і проходить 5 віків. У фазі личинок комахи малорухливі та легко піддаються локалізації. Пересування личинок та дорослих особин зазвичай обмежене й передбачуване, що дає змогу своєчасно реагувати. Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи личинок першого віку.

Спекотна та суха погода може спричинити утворення осередків високої чисельності комах шкідника на пасовищах, луках, неорних землях та лісосмугах, а також у суміжних посівах соняшнику, кукурудзи, овочевих та інших сільськогосподарських культур. З метою попередження можливих втрат сільськогосподарських культур важливо своєчасно виявляти місця концентрації комах та вживати відповідних заходів. У виявлених місцях необхідно забезпечити постійний нагляд за розвитком сарани й за потреби локалізувати осередки поширення.

Стратегія і тактика обмеження розповсюдження шкідливості саранових повинна будуватись на основі ефективних агротехнічних, організаційно-господарських і винищувальних заходів.